МАЛЮВАННЯ ФОРМ ЯК ОДИН ІЗ ЧИННИКІВ ЦІЛІСНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ У ВАЛЬДОРФСЬКІЙ ШКОЛІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2410-2075-2023-17.2

Ключові слова:

вальдорфська школа, особистість, цілісний розвиток, вікові особливості, малювання форм, художній досвід, «чиста безпредметна» форма, просторова свідомість, здатність до концентрації та володіння собою.

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена потребою аналізу гуманістичного вальдорфського досвіду та недостатністю висвітлення в українських наукових джерелах питань застосування малювання форм як спеціального предмета вальдорфської школи. Мета дослідження – розкрити особливості викладання малювання форм як спеціального предмета вальдорфської школи. Завдання: висвітлити мету, завдання та основні напрями викладання малювання форм; схарактеризувати специфіку навчання малюванню форм школярів різних ступенів вальдорфської освіти. Використано комплекс загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, класифікація наукових джерел), що уможливило висвітлення ступеню наукового розроблення проблеми, надало можливість дослідити специфіку викладання малювання форм як предмету вальдорфської школи. З’ясовано провідну мету малювання форм (пробудження в дитині почуття «чистої безпредметної» форми як специфічного художнього досвіду) та спектр завдань викладання малювання форм, що зумовлюється його спрямованістю на цілісний розвиток особистості (розвиток розумової та емоційно-вольової сфер, набуття творчих сил, різноманітних умінь і якостей: уяви, гнучкості мислення, естетичного смаку і художніх здібностей, просторової свідомості, здатності концентруватися та володіти собою). Наголошено на гігієнічно-терапевтичному впливі малювання форм як засобу подолання вікових та індивідуальних проблем дітей, згладжування однобічності й домінантності розвитку дитини. Висвітлено основні напрями малювання форм, а саме: підготовка дітей до письма й читання, написання букв і цифр (малювання форм передує заняттям письмом і тісно пов’язане з уроками рідної мови та математики в початкових класах); початкове введення в геометрію (у 5-му класі малювання форм переходить у геометрію «від руки», із 6-го класу – стає точним геометричним кресленням); уведення в образотворче мистецтво та художню діяльність. Схарактеризовано зміст навчання малюванню форм, що чітко відповідає віковим особливостям школярів і тісно пов’язаний з іншими дисциплінами (рідна мова, математика, історія, географія, фізика тощо). Відзначено досить широкий спектр занять малюванням у вальдорфських школах – від малювання найпростіших геометричних, переплетених, рослинних та тваринних форм до створення чудових «чорно-білих» портретів, складних геометричних побудов, красивих витончених креслень, виготовлення географічних карт, плакатів і ліногравюр тощо. Констатовано педагогічну доцільність вивчення, творчого осмислення та використання досвіду вальдорфської школи для розв’язання актуальних проблем сучасної національної школи, зокрема цілісного розвитку особистості, усунення вікових та індивідуальних проблем дитини, формування її здатності до концентрації й самовладання.

Посилання

Іонова О. М. Питання естетичного виховання особистості у вальдорфській школі. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип. 28. Т. 2. С. 120–125. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/28.208656.

Іонова О. М. Проблема математичної освіти у вальдорфській школі. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. № 70. Т. 2. С. 90–94. DOI: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.70-2.16.

Іонова О. М., Лупаренко С. Є. Специфіка навчання рідної мови у вальдорфській школі. Новий колегіум. 2022. № 1–2. С. 77–84. DOI: 10.30837/nc.2022.1-2.77.

Іонова О. М., Лупаренко С. Є., Партола В. В. Тенденції становлення та розвитку вальдорфського руху в Україні. Теорія та методика навчання та виховання. 2021. Вип. 50. С. 75–86. DOI: 10.34142/23128046.2021.50.07.

Іонова О. М., Юечжі Ван. Вальдорфські підходи до музичної освіти молодших школярів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. № 68. Т. 1. С. 167–171. DOI: https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.68-1.34.

Adam P., Wyss A. Platonische und Archimedische Körper, ihre Sternformen und polaren Gebilde. Stuttgart, Verlag Freies Geistesleben. 1984. 136 s.

Barz H., Randoll D. (Hrsg.). Absolventen von Waldorfschulen. Eine empirische Studie zu Bildung und Lebensgestaltung. Wiesbaden: VS Verlag für Sozialwissenschaften, 2007. 393 s.

Bernard A. Projektive Geometrie aus der Raumanschauung zeichnend entwickelt. Lehr- und Übungsbuch für Unterricht und Selbststudium. Stuttgart, Verlag Freies Geistesleben. 1984. 223 s.

Büchi P. Sinnesentwicklung und Sinnespflege durch Formenzeichen. Ein Arbeitsbuch mit Anregungen für Unterricht und Erziehung. Freier Paedagogischer Arbeitskreis, 2001. 120 s.

Bühler E. Dynamisches Zeichnen in der Heilpädagogik Stuttgart: Verlag Freies Geistesleben & Urachhaus GmbH, 1985. 250 s.

Calgren F. Erziehung zur Freiheit: die Pädagogik Rudolf Steiners; Bilder und Berichte aus der internationalen Waldorfschulbewegung. Bildred: Arne Klinborg. Stuttgart; Verl. Freies Geistsleben, 1990. 300 s.

Glöckler M., Goebel W. Kindersprechstunde. Ein medizinisch- pädagogischer Ratgeber. Stuttgart: Urachhaus, 2010. 670 s.

Hüttig A. (Hrsg.). Wissenschaften im Wandel. Zum Oberstufenunterricht an Waldorschulen. Berlin: Berliner Wissenschafts-Verlag, 2019. 391 s.

Kandinsky W. Werkverzeichnis der Zeichungen. Von Vivian Endicot Barnett. München: Beck. 2006. 640 s.

Kranich E.M., Jünemann M. Formenzeichen, Stuttgart: Verlag Freies Geistesleben, 1985. 350 s.

Kutzli R. Entfaltung schöpferischer Kräfte durch lebendiges Formenzeichnen. Folgen 7-12. Schweiz, Schaffhausen, Novalis Verlag. 1987. 263 s.

McAlice J. Waldorfpädagogik. Kunst Wissenschaft und Lebenspraxis durch Anthroposophie. Basel, 1994. S. 31–32.

Niederhäuser H.R. Beiträge zur Erziehungskunst im Sinne Rudolf Steiners. Formenzeichnen. Ein pädagogisch-künstlerischer Impuls Rudolf Steiners. Basel: Zbinden Verlag, 2016. 84 s.

Richter T. Pädagogischer Auftrag und Unterrichtsziele – vom Lehrplan der Waldorfschule. Stuttgart: Verlag Freies Geistesleben, 2019. 700 s.

Rittelmeyer Ch. Digitale Bildung – ein Widerspruch. Erziehungswissenschaftliche Analysen der schulbezogenen Debatten. Oberhausen: Athena Verlag, 2018. 184 s.

Steiner R. Allgemeine Menschenkunde als Grundlage der Pädagogik (GA 293). Dornach/Schweiz: Rudolf Steiner Verlag, 1992. 256 s.

Steiner R. Erziehungskunst Methodisch-Didaktisches (GA 294). Dornach/Schweiz: Rudolf Steiner Verlag, 1990. 196 s.

Steiner R. Erziehungskunst Seminarbesprechungen und Lehrplanvorträge (GA 295). Dornach/Schweiz: Rudolf Steiner Verlag, 1984. 196 s.

Steiner R. Gegenwärtiges Geistesleben und Erziehung (GA 307). Dornach/Schweiz: Rudolf Steiner Verlag, 1986. 284 s.

Steiner R. Die Kunst des Erziehens aus dem Erfassen der Menschenwesenheit (GA 311). Dornach/Schweiz: Rudolf Steiner Verlag, 1989. 160 s.

Stockmeyer K.E.A. Rudolf Steiner's Curriculum for Steiner-Waldorf Schools: An Attempt to Summarise His Indications. Edinburgh: Floris Book, 2015. 336 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-02-22