ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ТА ДУХОВНОСТІ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

Анотація

У статті висвітлено поняття національної ідентичності та розвитку духовності учнівської молоді, а також співвідношення понять соціалізації, освіти, навчання і виховання. Розкрито національний характер та значення суспільного виховання у розвитку самосвідомості особистості, акцентовано увагу на сутності виховного ідеалу, ідеях національно-духовного виховання. Проаналізовано вплив традицій, рідної мови, звичаїв, мистецької творчості на збереження нації. Національно-патріотичне виховання визначається як цілеспрямований психолого-педагогічний вплив, спрямований на розвиток особистісних якостей і національної ідентичності учнів, на формування здатності до особистісної самореалізації та участі в суспільних процесах. Розглянуто теоретичні положення про сутність і закономірності розвитку особистості, її соціалізації, принцип системних підходів, широко використовуваних у сучасних наукових дослідженнях, методи когнітивного дослідження, застосування принципів світогляду до духовної творчості й практики, а також загальні психолого-педагогічні положення про сутність та розвиток особистості протягом її життя. Визначено, що шлях пізнання патріотизму, національної ідентичності нерозривно пов’язаний із теоретичним осмисленням історії України як держави, тому у дослідженні використано історичний і порівняльний методи дослідження. Оскільки національно-патріотичне виховання включає у себе організаційні, соціальні та інші аспекти життя, його важливим складником є формування в учнівської молоді любові до рідної землі, яке реалізується сім’єю у невимушеній соціальній атмосфері за допомогою збереження, примноження й передачі культурних традицій і засноване на гуманістичних принципах, які є основою для виникнення таких понять, як психолого-педагогічний супровід і підтримка, виховний простір, імідж молодих людей, заходи як чинник виховання, життєво-виховна ситуація.