ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЬ ФАХІВЦЯ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: ХАРАКТЕРИСТИКА ТА УМОВИ РОЗВИТКУ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті розкрито суть цілеспрямованості як вольової якості особистості. Підкреслено, що вона засвідчується здатністю майбутнього фахівця визначати професійні цілі, добирати адекватні способи дій, долати труднощі на шляху до мети, діяти зосереджено, досягати успіху. Викладено концептуальні засади дослідження, засновані на принципі суб’єктності; описано методику констатувального експерименту та подано аналіз емпіричних даних. Схарактеризовано критерії, показники та компоненти цілеспрямованості. В якості критеріїв оцінки досліджуваної вольової якості виступили: усвідомлення мети діяльності й уміння прогнозувати майбутній результат; мотивація досягнення та стійкість до перешкод; здатність планувати свої дії, приймати виважені рішення; спроможність досягати кінцевого результату та виявляти саморефлексію. Визначено чотири рівні сформованості вказаної вольової якості у майбутніх фахівців дошкільної освіти: високий, оптимальний, середній, низький. Розроблено та теоретично обґрунтовано педагогічні умови оптимізації освітнього процесу у ЗВО. До них віднесено: розширення уявлень про цілеспрямованість як здатність формулювати, утримувати та досягати конкретну мету діяльності; вправляння студентської молоді в умінні планувати ефективні способи дій та самостійно досягати кінцевого результату; завдяки оновленню змісту та форми педагогічної оцінки зведення цілеспрямованості до найвищих вольових чеснот; використання інноваційних методів для розвитку у студентів адекватної самооцінки та здатності до саморефлексії. Серед методів оптимізації освітнього процесу у ЗВО виділено: тематичні бесіди, вправи, складання оповідань про себе, творчі завдання, консультації та тренінг.