КРИТЕРІАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ КЛІМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПРИРОДНИЧИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Автор(и)

  • Ольга Ігорівна Панчук Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0003-3650-9813

DOI:

https://doi.org/10.32782/2410-2075-2026-22.21

Ключові слова:

кліматична компетентність, кліматична освіта, вчитель природничих спеціальностей, критеріальний підхід, професійна підготовка педагога

Анотація

У статті обґрунтовано критеріальний підхід до оцінювання рівня сформованості кліматичної компетентності вчителів природничих спеціальностей у контексті глобальних кліматичних змін та впровадження освіти для сталого розвитку. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю посилення професійної готовності педагога до реалізації кліматичної освіти, формування в здобувачів освіти наукового розуміння кліматичних процесів, ціннісних орієнтацій і відповідальної поведінки. Незважаючи на зростання уваги до проблематики кліматичної освіти, питання системного оцінювання кліматичної компетентності педагогів потребує подальшого теоретичного осмислення та методичного забезпечення.
Метою статті є теоретичне обґрунтування системи критеріїв і показників оцінювання рівня сформованості кліматичної компетентності вчителів природничих спеціальностей. Методологічну основу становлять компетентнісний, аксіологічний і діяльнісний підходи. Кліматичну компетентність розглянуто як інтегративну професійну характеристику, що поєднує наукові знання про зміну клімату, уміння інтегрувати відповідну проблематику в освітній процес, ціннісне ставлення до ідей сталого розвитку та здатність до професійної рефлексії.
У структурі компетентності виокремлено мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний і професійно-рефлексивний компоненти. Відповідно визначено аксіологічний, знаннєвий, діяльнісно-процесуальний і рефлексивно-аналітичний критерії з конкретизованими показниками. Охарактеризовано чотири рівні сформованості кліматичної компетентності: початковий, середній, достатній і високий. Запропонована компонентно-критеріальна модель може слугувати теоретичною основою для педагогічної діагностики та розроблення валідного інструментарію оцінювання в системі професійної підготовки й підвищення кваліфікації педагогів.

Посилання

Дух О., Цицюра Н., Бенера В. Цифровий інструмент I-Tree Mytree як засіб реалізації кліматичної освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. 2025. Вип. 108 (4). С. 158–174. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v108i4.6193

Дух О. І. Кліматична компетентність у науково-педагогічному дискурсі: понятійний аналіз і концептуальні орієнтири. Педагогічна Академія: наукові записки. 15 (Лют 2025). DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.14942548

Дух О. І. Сучасні європейські практики розвитку кліматичної освіти. Педагогічна Академія: наукові записки. 2025. № 14. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.14847214

Дух О. І., Бенера В. Є. Організація кліматичної освіти: виклики та досягнення. Науковий вісник Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка. Серія: Педагогічні науки / за заг. ред. В.Є. Бенери. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2024. Вип. 19. С. 77–86. DOI: https://doi.org/10.32782/2410-2075-2024-19.10

Дух О. І., Цицюра Н. І., Галаган О. К. Особливості формування у студентської молоді знань про зміни клімату. Екологічні науки : науково-практичний журнал. 2021. Вип. 6 (39). С. 214–217. DOI: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2021.eco.6-39.37

Дух О. І., Цицюра Н. І., Кондратюк С. М. Використання цифрових інструментів для формування знань щодо зміни клімату. Науковий вісник Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка. Серія: Педагогічні науки / за заг. ред. В.Є. Бенери. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2024. Вип. 18. С.77–84. DOI: https://doi.org/10.32782/2410-2075-2024-18.10

Панчук О. Кліматично орієнтовані освітні практики в педагогічному дискурсі: сутність та напрями реалізації. Педагогічна Академія: наукові записки. 2026. № 27. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.18808039

Сяська І. О. Теоретичні і методичні засади формування екологічної компетентності майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки : дис. … д-ра пед. наук : спец. 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. Рівне : Рівненський державний гуманітарний університет, 2021. 556 с.

Хроленко М. В. Теорія і практика формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки : дис. … д-ра пед. наук: спец. 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. Глухів : Глухівський національний педагогічний університет імені О. Довженка, 2023. 570 с.

Bouman T., Steg L., Johnson Zawadzki S. The value of what others value: when perceived biospheric group values influence individuals’ pro-environmental engagement. Journal of Environmental Psychology. 2020. Vol. 71. Art. 101470. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvp.2020.101470

Education for Sustainable Development: A Roadmap. Paris : UNESCO, 2020. 66 p. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000374802 (дата звернення 24.01.2026)

Education for Sustainable Development Goals: Learning Objectives. Paris : UNESCO, Division for Inclusion, Peace and Sustainable Development, Education Sector, 2017. 62 p. URL: http://unesdoc.unesco.org/images/0024/002474/247444e.pdf (дата звернення 24.01.2026)

Ferrari E., Martínez-Abad F., Ruiz C. Examining the Relationship between the Dimensions of the Climate-Change Competence (C3): Testing for Mediation and Moderation. Sustainability. 2022. 14. 1895. DOI: https://doi.org/10.3390/su14031895

Kang J., Tolppanen S., Kim H., Ha M. Exploring the role of biospheric/egoistic values, scientific engagement, and cross-cultural effects in high school students’ willingness to take climate action. Environmental Education Research. 2024. 1–18. DOI: https://doi.org/10.1080/13504622.2024.2437125

Lagos E. R. F., Barratt Hacking E., Sandoval-Hernández A., Ruiz C. (2024). Validating the Q-C3PST questionnaire: a tool for evaluating climate change competence in preservice teachers. European Conference on Educational Research (ECER 2024). Nicosia (Cyprus),

Mezirow J., Lehto L., Lindqvist E., Ahteenmäki-Pelkonen L. Uudistava oppiminen: Kriittinen reflektio aikuiskoulutuksessa. Helsinki : Helsingin yliopiston Lahden tutkimus- ja koulutuskeskus, 1996.

Ortega Quevedo V., Lopez-Luengo A., Ferrari E., Ruiz C. Evaluating climate change competence in pre-teens: Instrument development and validation. Journal of Environmental Psychology. 2024. Vol. 96. Art. 102329. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvp.2024.102329

Schreiner C., Henrikse, E. K., Hansen P. J. K. Climate education: Empowering today's youth to meet tomorrow's challenges. Journal of Education for Teaching. 2008. 34(1). P. 3-49. DOI: https://doi.org/10.1080/03057260508560213

Semenza J. C. et al. Public perception of climate change: voluntary mitigation and barriers to behavior change. American Journal of Preventive Medicine. 2008. Vol. 35, No. 5. P. 479–487. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amepre.2008.08.020

Sochirca E., Jechiu E. Didactic Strategies for Development of the Competence of Climate Resilience for Adolescents. Geoconcept Journal, 2023. Vol. 4 No. 1 P. 62

Steg L. Psychology of Climate Change. Annual Review of Psychology. 2023. Vol. 74. P. 391–421. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-psych-032720-042905

Tolppanen S., Aarnio-Linnanvuori E., Cantell H. & Lehtonen A. Pirullisen ongelman äärellä – Kokonaisvaltaisen ilmastokasvatuksen malli, Kasvatus, Vuosikerta. 2017. 48. N 5. P. 456–468.

Yli-Panula E., Jeronen E., Koskinen S., Mäki S. Finnish University Students’ Views on Climate Change Education and Their Own Ability to Act as Climate Educators. Educ. Sci. 2022. 12. 169. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci12030169

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29