ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ІГРОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

У статті здійснено аналіз сучасних психолого-педагогічних підходів до формування соціальної згуртованості дітей старшого дошкільного віку. Зосереджено увагу на актуальності проблеми в умовах воєнного часу, коли згуртованість виступає важливим ресурсом підтримки психоемоційного благополуччя дитини та чинником її гармонійного особистісного розвитку. Наголошено на ролі згуртованості як передумови формування соціально зрілої особистості дошкільника, здатної до взаємодії, співпереживання та конструктивної поведінки у колективі. Розкрито значення ігри як провідного виду діяльності дітей, що створює сприятливі умови для формування особистісних якостей: доброзичливість, відповідальність, взаємоповага, здатність до співпраці та досягнення міжособистісної злагоди. Обґрунтовано сутність понять «згуртованість» і «соціальна згуртованість» у контексті дитячого колективу, уточнено їх змістове наповнення з урахуванням сучасних соціальних викликів та особливостей розвитку. Окреслено основні механізми формування соціальної згуртованості, зокрема через засвоєння дітьми соціальних норм, цінностей, моделей поведінки у процесі колективної гри. Виокремлено ключові компоненти партнерської взаємодії, що сприяють становленню згуртованої дитячої спільноти: взаєморозуміння, довіра, підтримка, узгодженість дій, спільна відповідальність. Підкреслено, що в ігровій діяльності відбувається найінтенсивніше засвоєння соціального досвіду, який відображає реалії сучасного життя. Розширено традиційне уявлення про соціальну згуртованість дитячої групи, яка в умовах воєнного часу набуває значення колективної психологічної підтримки, емоційного відновлення, адаптації до нових соціальних умов і формування стійкості до стресогенних впливів.