ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ AGILE-ОРІЄНТОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ IT-ФАХІВЦІВ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2410-2075-2026-22.18

Ключові слова:

Agile-орієнтоване навчання, майбутні ІТ-фахівці, професійна діяльність, педагогічні умови, готовність до професійної діяльності, командна взаємодія, ІТ-освіта

Анотація

У статті здійснено теоретичне обґрунтування педагогічних умов Agile-орієнтованої підготовки майбутніх ІТ-фахівців до професійної діяльності в контексті сучасних викликів цифрової трансформації, переходу до Індустрії 4.0 та поширення технологій штучного інтелекту. Актуальність дослідження зумовлена потребою оновлення логіки професійної підготовки майбутніх ІТ-фахівців відповідно до динаміки технологічних змін, вимог ринку праці та особливостей сучасних здобувачів освіти. У ході дослідження проаналізовано сучасні наукові підходи до професійної підготовки майбутніх ІТ-фахівців, уточнено зміст поняття «готовність до професійної діяльності» та конкретизовано її структуру. Готовність майбутніх ІТ-фахівців до професійної діяльності розглянуто як інтегративну характеристику особистості, що охоплює психологічний, когнітивно-інтелектуальний, соціальний і практично-діяльнісний компоненти. На основі аналізу наукових джерел уточнено зміст поняття «педагогічні умови» та запропоновано авторське розуміння педагогічних умов Agile-орієнтованого навчання як комплексу цілеспрямовано створених в освітньому процесі умов, що забезпечують ефективне впровадження Agile-принципів, підтримують командну роботу, адаптивність, рефлексію, поетапне досягнення результату та практичну зорієнтованість підготовки. Теоретично обґрунтовано такі педагогічні умови Agile-орієнтованої підготовки майбутніх ІТ-фахівців до професійної діяльності: організація освітнього процесу на засадах ітеративності, гнучкого планування та поетапного досягнення результату; залучення студентів до командної проєктної взаємодії в умовах спільної відповідальності за результат; забезпечення постійного зворотного зв’язку, рефлексії, самооцінювання та взаємооцінювання; практико-орієнтоване проєктування змісту підготовки з використанням цифрових інструментів, наближених до реального ІТ-середовища. Доведено, що в сукупності ці умови забезпечують формування цілісної готовності майбутніх ІТ-фахівців до професійної діяльності та можуть слугувати теоретичним підґрунтям для подальшого проєктування моделі Agile-орієнтованої підготовки й експериментальної перевірки її ефективності.

Посилання

Гашимова М., Сегол Р., Батрак Є., Цьопа Н., Мураховський С., Гармаш О. Soft skill у підготовці студентів ІТ спеціальностей. Адаптивні системи автоматичного управління. 2024. № 44. С. 30–40. DOI: https://doi.org/10.20535/1560-8956.44.2024.302199

Жирова Т. О. Теоретико-методологічний аналіз готовності майбутніх IT-фахівців до професійної діяльності. Педагогічна Академія: наукові записки. 2024. № 13. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.14631867

Конюхов С. Аналіз іноземного досвіду застосування технологій навчання у співпраці для професійної підготовки майбутніх ІТ-фахівців у закладах вищої освіти. Освітологічний дискурс. 2025. Т. 48, № 1. С. 29–40. DOI: https://doi.org/10.28925/2312-5829/2025.1.3

Мамиченко С. А., Савєл’єв А. Є. Сучасний стан підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій до професійної діяльності. Перспективи та інновації науки. 2024. № 11(45). С. 630–639. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2024-11(45)-630-639

Литвин А. В. Методологічні засади поняття «педагогічні умови» : практ. посіб. 2-ге вид., допов. і перероб. Львів : ЛДУ БЖД, 2018. 88 с.

Петренко С. Професійна підготовка ІТ-фахівців в умовах університету: середовищний та аксіологічний контексти. Інноватика у вихованні. 2025. № 1(22). С. 181–192. DOI: https://doi.org/10.35619/iiu.v1i22.711

Повстяна Ю. С., Гульчук Ю. М., Повстяна С. О. Роль командної роботи у забезпеченні успішного виконання навчальних проєктів студентами ІТ-спеціальностей. Комп’ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво. 2025. № 57. С. 162–167. DOI: https://doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2024-57-19

Топузов О. М., Малихін О. В., Ярмольчук Т. М. Стратегічна модель формування готовності перспективних ІТ-фахівців до професійної діяльності. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Т. 77, № 3. С. 248–261. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v77i3.3351

Awan W. N., Salman I. Analyzing the Impact of Constant Feedback on Hybrid Agile Team Performance: Preliminary Results. Agile Processes in Software Engineering and Extreme Programming Workshops. Cham : Springer, 2025. P. 53–62. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-72781-8_6

Čavrak I., Bucaioni A., Mirandola R. Impact of Key Scrum Role Locations in Student Distributed Software Development Projects. 2023 IEEE 35th International Conference on Software Engineering Education and Training (CSEE&T). 2023. P. 69–78. DOI: https://doi.org/10.1109/CSEET58097.2023.00018

Farré C., López L., Oriol M., Franch X. LD@Taiga: An Embedded Learning Dashboard for Agile Project Management in Student Teams. Agile Processes in Software Engineering and Extreme Programming Workshops. Cham : Springer, 2025. P. 242–248. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-72781-8_29

Hlazunova O., Korolchuk V., Voloshyna T., Kravchenko V., Saiapina T., Sydoruk Y. Experiential learning through agile learning methodologies: understanding students’ experience. Higher Education, Skills and Work-Based Learning. 2026. P. 1–16. DOI: https://doi.org/10.1108/HESWBL-02-2025-0072

Kokkoniemi M., Isomöttönen V. A Systematic Mapping Study on Group Work Research in Computing Education Projects. Journal of Systems and Software. 2023. Vol. 204. Article 111795. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jss.2023.111795

López-Bravo C., López-Escobar J. J., Fondo-Ferreiro P., Rodríguez-Pérez M., Gil-Castiñeira F. J. LIZGAIRO: Improving Learning Experience through Scrum in Telecommunications Engineering Curriculum. Computer Applications in Engineering Education. 2024. Vol. 32, no. 5. Article e22766. DOI: https://doi.org/10.1002/cae.22766

Nasir N., Usman M., Börstler J., Dzamashvili Fogelström N. Software Engineering Team Project Courses with Industrial Customers: Students’ Insights on Challenges and Lessons Learned. Journal of Systems and Software. 2025. Vol. 226. Article 112441. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jss.2025.112441

Tamayo Avila D., Van Petegem W., Snoeck M. Improving Teamwork in Agile Software Engineering Education: The ASEST+ Framework. IEEE Transactions on Education. 2022. Vol. 65, no. 1. P. 18–29. DOI: https://doi.org/10.1109/TE.2021.3084095

Tenhunen S., Männistö T., Luukkainen M., Ihantola P. A Systematic Literature Review of Capstone Courses in Software Engineering. Information and Software Technology. 2023. Vol. 159. Article 107191. DOI: https://doi.org/10.1016/j.infsof.2023.107191

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29