АРТ-ТЕРАПІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ КОРЕКЦІЙНОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ ІЗ ЗАТРИМКОЮ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2410-2075-2025-21.14Ключові слова:
арт-терапія, корекційна робота, інклюзивне освітнє середовище, діти із затримкою психічного розвитку, дошкільний вік, молодший шкільний вікАнотація
У статті розкрито особливості застосування арт-терапевтичних технологій у роботі з дітьми із затримкою психічного розвитку дошкільного та молодшого шкільного віку під час корекційної роботи. На основі аналізу наукової літератури встановлено зростання дослідницького інтересу як закордонних, так і вітчизняних дослідників щодо впливу арт-терапії на розвиток дітей із затримкою психічного розвитку. В основній частині статті представлено опрацювання наукової літератури та методичні аспекти проблематики. Зокрема, розглянуто сутність арт-терапії як інструменту корекційної роботи, напрями, функції та групи. Визначено, що корекційно-розвивальні заняття із застосуванням елементів в арт-терапії мають низку особливостей з огляду на їхню мету, структуру, методи та організацію. Проаналізовано психологічні особливості дітей із затримкою психічного розвитку: часто мають занижену самооцінку, нестійку увагу та потребують постійного емоційного підкріплення. З’ясовано, що загалом корекційний процес із застосуванням арт-терапевтичних технологій залежить від низки факторів, тому вибір методів повинен відповідати індивідуальним та віковим особливостям та потребам дитини з метою забезпечення комфортної та безпечної взаємодії. Також представлено модель впливу арт-терапевтичних технологій на дітей із затримкою психічного розвитку у процесі корекційної роботи. Розглянуто методики та вправи «Вільне малювання», «Я сьогодні…», «Чарівні долоньки», «Намалюй себе», «Малюнок у повітрі», «Добрий герой», «Щасливі нотки», які доцільно застосовувати у корекційній роботі з дітьми із затримкою психічного розвитку, та наголошено на важливих моментах: на початкових етапах впроваджуються прості сенсомоторні вправи та техніки і лише в процесі тривалої взаємодії відбувається перехід до сюжетних і символічних методик. Зроблено узагальнюючі висновки: корекційні заняття з дітьми із затримкою психічного розвитку в інклюзивних класах – необхідна умова їхнього повноцінного розвитку й навчання. Загалом, процес проведення занять з елементами арт-терапії засвідчив, що переживання мають змогу передаватися через продукти творчості, що своєю чергою допомагає не лише компенсувати пізнавальні та емоційні труднощі, а і сприяє кращій адаптації дитини в колективі, формує віру у власні сили та позитивну мотивацію до навчання.
Посилання
Бондар Л.М. Використання методів арт-терапії в роботі з дітьми дошкільного віку. Педагогічний пошук. 2014. № 1. С. 54–57.
Потюк С.В. Використання арт-терапевтичних технологій при роботі з дітьми з особливими освітніми потребами в початковій школі. Інноваційна педагогіка. 2022. № 47. С. 118–122.
Babaei S., Fatahi B.S., Fakhri M., Shahsavari S., Parviz A., Karbasfrushan A., et al. Painting therapy versus anxiolytic premedication to reduce preoperative anxiety levels in children undergoing tonsillectomy: a randomized controlled trial. Indian J. Pediatr. 2020. Vol. 88. Р. 190–191. https://doi.org/10.1007/s12098-020-03430-9.
Kandel E.R., Koester J.D., Mack S.H., and Siegelbaum S.A. Principles of neural science. 6th ed. McGraw Hill. 2021. URL: https://neurology.mhmedical.com/book.aspx?bookID=3024 (дата звернення: 10.09.2025).
Magsamen S., Ross I. Your brain on art: How the arts transform us. New York, NY : Random House Publishing Group, 2023.
Martin N. Art as an Early Intervention Tool for Children with Autism. London : Jessica Kingsley, 2009. URL: https://books.google.com.ua/books?hl=ru&lr=&id=XnISBQAAQBAJ&oi=fnd&pg=PP1&ots=LkQ_wA7Jns&sig=UmcG3YRH6ivwLEYnBtFNWOacidw&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false (дата звернення: 04.09.2025).
Pénzes I., Engelbert R., Heidendael D., Oti K., Jongen E.M.M., van Hooren S. The influence of art material and instruction during art making on brain activity: a quantitative electroencephalogram study. Arts Psychother. 2023. Vol. 83. 102024. https://doi.org/10.1016/j.aip.2023.102024.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




