УНІВЕРСИТЕТИ В УКРАЇНІ ТА КРАЇНАХ БАЛТІЇ: ВИЗНАЧЕННЯ, РОЛЬ, ЗАВДАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2410-2075-2024-19.2Ключові слова:
вища освіта, країни Балтії, освітній простір, Україна, університетАнотація
У статті здійснено аналіз визначення поняття «університет» у контексті українського законодавства й експертних висновків порівняно з його розумінням фахівцями в Литві, Латвії та Естонії. Україна розглядає університети як ключові освітні та наукові центри, що забезпечують широкий спектр послуг, включаючи навчання, наукові дослідження й інноваційну освітню діяльність. Особливий акцент робиться на їхній ролі у виробленні нових знань і технологій, а також у підготовці кваліфікованих фахівців для різних галузей. Українські університети активно співпрацюють з іншими освітніми та науковими установами як на національному, так і на міжнародному рівнях, сприяючи обміну знаннями та розвитку міжнародних наукових зв’язків. У Литві та Латвії університети відіграють важливу роль у формуванні інтелектуальної та культурної еліти. Вони не лише забезпечують вищу освіту на різних рівнях, але й є центрами наукових досліджень та інтелектуального обміну. Особлива увага приділяється розвитку критичного мислення, етичної відповідальності та розвитку особистості кожного студента. Литовські та латвійські університети є активними учасниками культурного та наукового життя своїх країн, сприяючи розвитку суспільства та впровадженню нових ідей та технологій. В Естонії університети відіграють роль у створенні та поширенні знань у сучасному суспільстві. Вони активно залучені до розвитку економіки знань, сприяючи інноваційному розвитку та підтримці підприємництва. Крім того, естонські університети акцентують увагу на міжнародній співпраці, сприяючи обміну студентами та викладачами, а також спільним проєктам з міжнародними партнерами. Їхні дослідження й інноваційні проєкти спрямовані на вирішення актуальних проблем як у межах країни, так і на міжнародному рівні. Отже, стаття розкриває особливості трактування університетів у зазначених країнах, що дозволяє краще зрозуміти їхню роль у сучасному освітньо-науковому контексті.
Посилання
Жижко Т. Теоретичні засади розвитку університетської освіти: європейський контекст : дис. ... д-ра філос. наук : 09.00.10. Київ. 2011. 401 с.
Козловський Ю.М. Моделювання наукової діяльності вищого навчального закладу: теоретико-методологічний аспект : монографія. Львів : СПОЛОМ, 2012. 484 с.
Мещанінов О.П. Сучасні моделі розвитку університетської освіти в Україні : монографія. Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. 460 с.
Про вищу освіту : Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. Дата оновлення: 28.09.2018. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 16.08.2024).
Портал громадських експертів «Освітня політика». URL: http://education-ua.org/universitet.php (дата звернення: 16.08.2024).
Словник української мови. URL: https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 (дата звернення: 16.08.2024).
Andrijevskaja J., Mets T., Varblane U. University spin-off processes: Creating knowledge-based entrepreneurship in Estonia. In 14th Nordic Conference on Small Business Research. 2006. P. 11–13.
Augstākās izglītības sistēma latvijā. 2020. URL: https://www.aika.lv/wp-content/uploads/2020/04/Augstakas-izglitibas-sistema-Latvija.pdf (дата звернення: 18.08.2024).
Augstskolu likums. 1995. URL: https://web.archive.org/web/20110216085220/http://www.likumi.lv/doc.php?id=37967 (дата звернення: 18.08.2024).
Cernajeva S., Eglite I. Improvement of Mathematical Teaching Program in Education of Engineers. Rigas Tehniskas Universitates Zinatniskie Raksti, 2008. 37. P. 145.
Higher Education in Estonia 2023. URL: https://haka.ee/wp-content/uploads/HE-system-in-Estonia-2023.pdf (дата звернення: 18.08.2024).
Horbačauskienė J., Gudaitytė D. Liberaliojo ugdym o dimensija technologinio universiteto studijose. Santalka: Filologija, Edukologija, 20, Nr. 1. 2012. P. 36–49.
Jucevičienė P., Gudaitytė D., Karenauskaitė V., Lipinskienė D., Tautkevičienė G., Stanikūnienė V. Universiteto edukacinė galia. Atsakas XXI a. iššūkiams. Kaunas : Technologija. 2010.
Jurgena I. Skolotāju pilsoniskā izglītība ilgtspējīgai attīstībai. Teacher of the 21st Century: Quality Education for Quality Teaching. ATEE. Spring University, Riga, 2008. P. 425–432.
Lietuvos Respublikos mokslo ir studijų įstatymas. Valstybės žinios, 2009. URL: https://e-seimas.lrs.lt/portal/legalAct/lt/TAD/TAIS.343430 (дата звернення: 16.08.2024).
Martusevičienė L. Universiteto vertybės XXI a. iššūkių kontekste. Studijos šiuolaikinėje visuomenėje. Mokslo darbai Academic Papers. 2015. Р. 48–54.
Riigiportaal eesti.ee. URL: https://www.eesti.ee/en/education-and-research/vocational-and-highereducation/higher-education (дата звернення: 16.08.2024).
The European Education Directory. URL: https://www.euroeducation.net/prof/estonco.htm (дата звернення: 16.08.2024).
Tidikis R. Mokslinių tyrimų paskirtis aukštojoje mokykloje. Jurisprudencija, 2001. 19 (11). P. 88–100.
Ülikooliseadus. 1995. URL: https://www.riigiteataja.ee/akt/13000391 (дата звернення: 16.08.2024).
Vikipeedia. Briva enciklopedija Latvija. URL: https://lv.wikipedia.org/wiki/Universit%C4%81te (дата звернення: 17.08.2024).