ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ DIGITAL-ЕТИКЕТУ В ОСВІТНІЙ ПРОСТІР: ЕКСПЛІКАЦІЯ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ В УМОВАХ ВИКЛИКІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2410-2075-2025-20.13Ключові слова:
digital-етикет, вища освіта, цифрова етика, виклики, стратегіїАнотація
Прискорені темпи інформатизації та цифровізації, запровадження інформаційно‐комунікаційних технологій, модернізація та інноваційний розвиток змінюють сучасний освітній простір. В означеному контексті етика та культура цифрового спілкування стають важливими складниками професійної комунікації, актуалізуючи питання широкої імплементації digital-етикету в освітній простір. Метою статті стало дослідження особливостей імплементації digital-етикету в освітній простір та аналіз стратегій його розвитку в умовах викликів. У дослідженні використано аналітичний метод, компаративний аналіз, методи дедукції, індукції та моделювання. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано важливість імплементації в освітній простір digital-етикету, що є динамічним явищем, яке еволюціонує у відповідь на зміни в цифровому середовищі. Розглянуто основні теоретичні підходи до digital-етикету. Проаналізовано та систематизовано виклики, пов’язані з імплементацією digital-етикету в освітній простір, запропоновано шляхи їх подолання. Запропоновано стратегії ефективної інтеграції digital-етикету в освітній простір. Розроблено теоретичну модель імплементації digital-етикету в освітній простір. Доведено, що дотримання норм digital-етикету визначає якість комунікації, безпеку інформаційного простору та рівень довіри в суспільстві, сприяє формуванню позитивного іміджу індивіда й організації, уникненню конфліктів і репутаційних втрат. Розроблено модель імплементації digital-етикету в освітній простір, яка охоплює всі ключові аспекти процесу: від аналізу потреб до оцінки результатів. Модель побудована на основі комплексного підходу, принципу системності, орієнтована на результат і співпрацю. Імплементація цієї моделі розглядається як важливий крок до створення безпечного й ефективного цифрового освітнього простору, де кожен учасник почуватиметься комфортно та захищено. Її успішне впровадження визнається умовою створення безпечного й ефективного цифрового середовища для навчання та спілкування.
Посилання
Андрійченко Ж., Близнюк Т., Майстренко О. Digital етикет та комунікації: тенденції та вимоги сьогодення. Економіка та суспільство. 2021. № 34. URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-34-24 (дата звернення: 10.03.2025).
Бибик С. Нетикет, або мережевий етикет. Культура слова. 2015. № 82. С. 125–128. URL: http://jnas.nbuv.gov.ua/j-pdf/Kuls_2015_82_28.pdf (дата звернення: 17.03.2025).
Козубцов І. Напрями формування культури цифрового етикету здобувачів педагогічних закладів вищої освіти. Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи, 2023. № 24 (2). С. 89–99. URL: https://doi.org/10.35387/od.2(24).2023.89-99 (дата звернення: 10.03.2025).
Мозгова С. В. Діджитал-етикет освітнього простору в концепції навчання впродовж життя. Modern research in world science : зб. мат. Х Міжнародної науково-практичної конференції. 25–27 грудня 2022 р. Львів. С. 628–632. URL: https://sci-conf.com.ua/wp-content/uploads/2022/12/MODERNRESEARCH-IN-WORLD-SCIENCE-25-27.12.22.pdf (дата звернення: 10.03.2025).
Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. Київ : Парламентське видавництво, 2011. 808 с. (дата звернення: 27.03.2025).
Ямполь Ю. В., Косенюк Г. В., Жукова Г. В., Булгакова Т. М. Розвиток комунікаційного простору закладу освіти: світовий досвід розвитку професійного спілкування в умовах цифровізації освітнього процесу. Академічні візії. 2023. № 18. URL: https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/293 (дата звернення: 10.03.2025).
Ясперс К. Комунікація як джерело діалогу. Першоджерела комунікативної філософії / пер. з англ. Л. А. Ситниченко. Київ : Либідь, 1996. С. 132–148 (дата звернення: 27.03.2025).
Boiko A. Innovative Development of Non‐Formal Education in Ukraine: Definition of Soft Skills. Theoretical and Methodical Problems of Children and Youth Education. 2021. Vol. 25, No. 1. Р. 22–33. DOI: https://doi.org/10.32405/2308‐3778‐2021‐25‐1‐22‐33 (accessed: 17.03.2025).
Digital education action plan 2021–2027: Resetting education and training for the digital age: Plan of European Commission. URL: https://education.ec.europa.eu/sites/default/files/document‐library‐docs/deapcommunication‐sept2020_en.pdf (accessed: 24.03.2025).
Kilis S., Uzun A.M. Teaching information and communication technology ethics with case‐based instruction: effectiveness and preservice teachers’ perspectives. Malaysian Online Journal of Educational Sciences. 2018. Vol. 6, No. 4. Р. 32–47. URL: https://mojes.um.edu.my/index.php/MOJES/article/view/13849/8644 (accessed: 19.03.2025).
Koçyiğit M., Diker E., Küçükcivil B. Digitalization in Communication Education During the Covid‐19 Pandemic Period. Covid Communication / ed. by E. Diker. Klaipeda: SRA Academic Publishing, 2022. P. 55–78. URL: https://www.researchgate.net/publication/366684595_Digitalization_in_Communication_Education_During_The_COVID-19_Pandemic_Period (accessed: 10.03.2025).
Manea A.D. Educational Communication under the Influence of Digital Changes. Educatia 21 Journal. 2020. No. 18. Art. 16. DOI: https://doi.org/10.24193/ed21.2020.18.16 (accessed: 22.03.2025).
Need For Adoption Of Digital Communication Skills In The Teaching‐Learning Process Post Covid Crisis. Motwani B., Singh D., Kulkarni S., Shett L. Turkish Online Journal of Qualitative Inquiry (TOJQI). 2021. Vol. 12, No. 6. Р. 4947–4955. https://www.tojqi.net/index.php/journal/article/view/2211/1325. (accessed: 10.03.2025).
Rheingold H. The Virtual Community: Homesteading on the Electronic Frontier. The MIT Press. 2000. 650 p. (accessed: 27.03.2025).
