СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ ОСВІТИ СТАРШИХ ДОРОСЛИХ В УКРАЇНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2410-2075-2025-21.1

Ключові слова:

навчання впродовж усього життя, освіта людей похилого віку, старіння населення, соціальна адаптація, соціальна інтеграція

Анотація

Вступ. Демографічне старіння населення України, що характеризується зниженням народжуваності, високою смертністю й значною еміграцією, посилило соціально-економічні проблеми та змінило роль людей похилого віку в суспільстві. Оскільки Україна стикається з одним із найвищих темпів старіння населення в Європі, необхідність соціальної адаптації та інтеграції людей похилого віку стає дедалі актуальнішою. Освіта постає як критично важливий засіб підтримки соціальної активності, збереження людського потенціалу та забезпечення активного й позитивного старіння. Мета. Дослідження має на меті обґрунтувати важливість освіти людей похилого віку для збереження та розвитку людського капіталу в сучасному соціально-демографічному контексті України й представити інституційну модель освіти людей похилого віку, розроблену для національного впровадження. Методи дослідження. У дослідженні застосовуються теоретичні та методологічні підходи, такі як аксіологічні, діяльнісно-орієнтовані й компетентнісні рамки. Воно інтегрує принципи гуманізації, соціальної та гендерної рівності, а також міжпоколінної комунікації. Модель розроблена шляхом порівняльного аналізу успішних міжнародних практик в освіті людей похилого віку й адаптована до соціально-економічних умов України. Основні результати дослідження. У статті визначено ключові соціально-економічні фактори, що зумовлюють потребу в навчанні людей похилого віку протягом усього життя, включаючи технологічний прогрес, зміни на ринку праці та ризики соціальної ізоляції. Запропонована інституційна модель освіти людей похилого віку в Україні охоплює теоретичні, методологічні й організаційні компоненти. Вона передбачає створення інститутів навчання людей похилого віку у вищих навчальних закладах, що поєднують загальні, професійні та творчі програми для посилення соціальної інтеграції, міжпоколінної взаємодії й постійного особистісного й професійного розвитку. Наукова новизна. Дослідження пропонує одну з перших комплексних рамок для інституціоналізації освіти людей похилого віку в Україні. Поєднуючи демографічний і соціально-економічний аналіз зі структурованою освітньою моделлю, воно пропонує новий підхід до впровадження навчання протягом усього життя як основного елемента національної соціальної політики. Висновки та конкретні пропозиції автора. Освіта людей похилого віку є стратегічним інструментом для сприяння активному старінню, соціальній інклюзії та економічній стійкості в Україні. Упровадження інституційної моделі у вищій освіті може розширити можливості для самореалізації, міжпоколінного обміну й розвитку людського капіталу, так зменшуючи залежність від систем соціального забезпечення та сприяючи загальному добробуту суспільства.

Посилання

American Council on Education. Framing new terrain: Older adults and higher education. Washington, DC, 2007.

Successful aging: perspectives from the behavioral sciences / Р.В. Baltes, М.М. Baltes (Eds.). Cambridge : Cambridge University Press, 1993. 400 p.

Blyumina A. Population ageing in Ukraine: Some demographic, socioeconomic, and Medicare issues. Situational analysis. Kyiv : Institute of Gerontology AMS of Ukraine, 2005.

Boulton-Lewis G.M. Education and Learning for the Elderly: Why, How, What. Educational Gerontology. 2005. № 36. P. 213–228.

Formosa M., Jelenc Krasovec S., Formosa М. (Eds.). Lifelong learning in later life: Policy and practices. Learning across generations in Europe: Contemporary issues in older adult education. Rotterdam : Sense Publishers, 2014. Р. 11–21.

Framing New Terrain: Older Adults and Higher Education. American Council on Education. Washington, DC., 2007. P. 178.

Garvin D. Learning in action. Boston : Harvard Business Press, 2003.

Groombridge B. Learning, education and later life. Adult Education. 1982. № 54(4). P. 314–325.

Havighurst R.J. Successful aging. The Gerontologist. 1961. № 1. P. 8–13.

Havighurst R.J., Neugarten B.L., et. al. Disengagement and Patterns of Aging. Middle Age and Aging: A Reader in Social Psychology. Chicago : University of Chicago Press, 1968. P. 161–172.

Knowles M.S. Andragogy in action: Applying modern principles of adult education. San Francisco : Jossey-Bass, 1984.

Laslett P. Das Dritte Alter. Historische Soziologie des Alterns. Weinheim, 1995.

Laslett P.A. Fresh Map of Life: The Emergence of the Third Age. Cambridge, MA : Harvard University Press, 1991.

Lowton M.P. Environmental and Other Determinants of Well-Being in Older People. Gerontologist. 1983. № 23. P. 349–357.

MacNeil R., Teague M. Ageing and leisure: Vitality in later life. New Jersey : Prentice Hall, 1987.

Merriam S.B., Kee Y. Promoting Community Wellbeing: The Case for Lifelong Learning for Older Adults. Adult Education Quarterly. 2014. № 64(2). P. 128–144.

Pakula M., Dudak A. Edukacja ustawiczna dorosłych w europejskiej przestrzeni kształcenia z perspektywy polskich doświadczeń. Lublin : Wyd. Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 2009.

Publications Office of the European Union. Income from work after retirement in the European Union. Luxembourg, 2012. P. 30.

Rembowski J. Psychologiczne problemy starzenia się człowieka. Poznań : Wydawnictwo PWN, 1984. 178 p.

Rowe J., Kahn R. Successful Aging. The Gerontologist. 1997. № 37(4). P. 433–440. https://doi.org/10.1093/geront/37.4.433.

Szatur-Jaworska B., Błedowski P., Dziegielewska M. Podstawy gerontologii społecznej. Warszawa : Oficyna Wydawnicza ASPRA-JR, 2006.

United Nations. World population aging 2019: Highlights. New York, 2019. P. 36–38.

Withnall A. Exploring influences on later life learning. International Journal of Lifelong Education. 2006. № 25(1). P. 29–49.

Ziębińska B. Uniwersytety Trzeciego Wieku jako instytucje przeciwdziałające marginalizacji osób starszych. Katowice : Wydawnictwo Śląsk, 2010.

Гладун O.M. Населення України. Демографічний вимір якості життя. Київ : НАН України, Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи, 2019.

Мазярчук В. Інформаційна довідка про чисельність пенсіонерів за різними типами пенсійних виплат у 2013 – і півріччі 2018 рр. Київ : Офіс з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України, 2018.

Міністерство соціальної політики України. Демографічні тенденції в Україні потребують комплексного підходу на державному рівні, 2018. https://www.msp.gov.ua/news/14711.html (дата звернення: 28.08.2025)

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-17