СТРУКТУРНІ КОМПОНЕНТИ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ФАХОВІЙ ПЕРЕДВИЩІЙ ОСВІТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2410-2075-2025-21.3Ключові слова:
цифрова компетентність, майбутні педагоги, структурні компоненти, професійна підготовка, інформаційно-комунікаційні технології, освітній процесАнотація
Стаття присвячена комплексному аналізу й обґрунтуванню ключових структурних компонентів цифрової компетентності майбутніх педагогів. Зазначається, що в сучасному світі, який стрімко цифровізується, цифрова компетентність стає однією з ключових вимог до фахівців будь-якої галузі, а особливо до педагогів у фаховій передвищій освіті. Запропоновано використання цифрових технологій, що трансформує освітній процес, роблячи його більш інтерактивним, персоналізованим і доступним. Проаналізовано й узагальнено сучасні підходи до розуміння цифрової компетентності у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі, зокрема європейські рамкові моделі (DigComp, DigCompEdu) й американські стандарти (ISTE Standards), що дало змогу виявити спільні тенденції та розбіжності в їх трактуванні. Виокремлено й детально описано п’ять взаємопов’язаних сфер застосування цифрових технологій у педагогічній діяльності: управління навчальним процесом, створення та використання навчального контенту, комунікація й співпраця, оцінювання та моніторинг успішності, а також персоналізація навчання й розвиток цифрової компетентності учнів. На основі аналізу розроблено й обґрунтовано модель структурних компонентів цифрової компетентності майбутнього педагога, що включає інформаційно-цифровий, комунікаційно-мережевий, змістовно-педагогічний, технічно-інструментальний та етично-правовий компоненти. Для кожного компонента надано розгорнуте обґрунтування його значення для успішної професійної діяльності педагога в цифрову епоху. Визначено, що ці компоненти не існують ізольовано, а формують цілісну систему, де кожен елемент взаємодіє з іншими, забезпечуючи повноцінну реалізацію цифрового потенціалу вчителя. Особливу увагу приділено практичним аспектам розвитку цифрових навичок у процесі професійної підготовки педагогічних кадрів. Результати дослідження підкреслюють нагальну потребу в цілеспрямованому формуванні визначених структурних компонентів цифрової компетентності майбутніх педагогів, що є запорукою їхньої ефективної роботи й готовності до викликів сучасного освітнього середовища.
Посилання
Візнюк І. М., Буглай Н. М., Куцак Л. В., Поліщук А. С., Киливник В. В. Використання штучного інтелекту в освіті. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2021. № 59. С. 14–22. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-59-14-22
Воронкова О.В. Цифрова компетентність у системі педагогічної освіти. Київ : Освіта України, 2020. 211 с.
Гузєєва Н.І. Інформаційно-комунікаційні технології у навчальному процесі. Харків : ХНУ, 2021. 124 с.
Савченко Г.І. Цифрова грамотність та медіаграмотність у сучасній освіті. Житомир : ЖДУ, 2022. 132 с.
Семенова І.А. Цифрові технології в освіті: формування цифрової компетентності педагогів. Київ : Освіта України, 2019. 321 с.
Шевченко І., Литвин О. Штучний інтелект і нові технології в освіті. Київ, 2020. 263 с.
Шмідт І., Ребров В. Штучний інтелект у системах автоматизації. Київ, 2019. 138 с.
DigCompEdu. The Joint Research Centre: EU Science Hub. URL: https://joint-research-centre.ec.europa.eu/digcompedu_en (дата звернення: 21.09.2025).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




