БІОМЕХАНІЧНИЙ АНАЛІЗ ПОШТОВХУ У СПОРТСМЕНОК- ВАЖКОАТЛЕТОК РІЗНОГО РІВНЯ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ

Анотація

Мета дослідження полягала у визначенні змін кутів нахилу тулуба під час виконання змагальної вправи поштовх у важкоатлеток залежно від рівня підготовленості в умовах багаторічної підготовки. У дослідженні взяли участь 64 спортсменки першої групи вагових категорій (до 53 кг), які протягом чотирьох етапів (12, 14, 17, 20 років) проходили навчально-тренувальний процес у ДЮСШ м. Харкова та м. Ромни. Біомеханічний аналіз виконували методом відеореєстрації з подальшою покадровою обробкою у Dartfish; оцінювали кут нахилу тулуба стосовно горизонталі в десяти фазах поштовху за навантаження 80% від максимальної піднятої ваги. Кожна спортсменка виконувала серію з десяти повторів у стані відновлення, статистичну обробку здійснено із застосуванням параметричних методів (перевірка нормальності та t-критерій Стьюдента). Результати засвідчили виражену позитивну динаміку кутових характеристик із переходом від молодших до досвідчених етапів. Зокрема, у стартових фазах тяги зафіксовано зростання кута тулуба: F1 – 12,3±1,53° – 25,2±1,58° (t1,4=5,87; p<0,001), F2 – 35,0±3,65° – 68,7±4,73° (t1,4=5,64; p<0,001), у фазах підриву та фінального розгону виявлено зниження величин: F3 – 94,7±2,65° – 79,8±2,73° (t1,4=3,92; p<0,001), F4 – 105,4±4,89° – 73,8±3,34° (t1,4=5,34; p<0,001). У «виштовхуванні» також спостерігалося зменшення кутів: F7 – 92,6±1,08° – 84,7±1,01° (t1,4=5,34; p<0,001), F8 – 79,1±0,34° – 77,3±0,29° (t1,4=3,97; p<0,001), F9 – 90,3±0,86° – 85,0±0,84° (t1,4=4,41; p<0,001), тоді як у фінальній фазі вирівнювання відзначено зростання показника: F10 – 82,2±0,85° – 87,6±0,88° (t1,4=4,41; p<0,001). Окремо встановлено підвищення кута в активному гальмуванні перед виштовхуванням: F6 – 72,1±0,81° – 77,1±0,79° (t1,4=5,39; p<0,001). Сукупність змін відображає оптимізацію постуральної рівноваги, економізацію положень тулуба у ключових фазах та підвищення надійності прийому/фіксації штанги. Найбільші міжгрупові відмінності виявлено між 12- та 20-річними спортсменками; між суміжними етапами зрушення мали помірний або вибірковий характер. Отримані дані підтверджують ефективність застосування відеоаналізу у Dartfish для фазового контролю техніки та можуть бути використані для індивідуалізації корекції кутів тулуба (насамперед у F1–F4 та F7–F10) з урахуванням етапу підготовки і спортивної кваліфікації.