СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ ХОРОВОЇ ТВОРЧОСТІ МИРОСЛАВА СКОРИКА КРІЗЬ ПРИЗМУ МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНОГО АНАЛІЗУ ЛІТУРГІЇ СВЯТОГО ЙОАНА ЗОЛОТОУСТОГО

Анотація

Стаття розкриває стилістичні особливості хорового письма та композиторської творчості Мирослава Скорика на прикладі теоретичного аналізу музичного твору «Літургія святого Йоана Золотоустого», що наповнена різноманітними гармонічними засобами. На основі наукових праць багатьох музикознавців узагальнюються індивідуальні риси композиторського стилю в багатьох жанрах у різні періоди творчості другої половини XX століття та першого десятиріччя ХХІ століття. Розглядається новий напрям «неофольклоризм», один із провідних у розвитку сучасної української музики й у творчості Мирослава Скорика, який створив безліч варіантів синтезу основ народних пісень за допомогою музичного письма сьогодення. Оновлення музичної української традиції, на думку М. Скорика, це традиції М. Лисенка, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, М. Березовського й інших, які необхідно берегти та збагачувати новими засобами виразності для втілення в мистецтво нашої сучасності. Композитор, вивчаючи досвід Б. Барток та І. Стравінського, вникає в ладові та структурні особливості української народної пісні, що стає фундаментом вираження композиторської техніки й авторського переосмислення пісні. М. Скорик також звертається до творчості С. Прокоф’єва, до його ладовості в музиці, а це формує творчу еволюцію від ускладнених масштабних жанрів ранньої творчості до стильової простоти інструментальних і хорових мініатюр. У статті розглянуті хорові твори композитора – кантати «Весна», «Людина», «Реквієм», псалми та «Літургія». Літургія святого Йоана Золотоустого має інтонаційну спорідненість із джерелами української духовної музики. Її форма складається з вісімнадцяти номерів між п’ятьма ектеніями та має наскрізний розвиток і молитовний характер. Кожна частина має свою внутрішню форму, свій текст і засоби виразності. Присутня пластика поступових секундових зворотів. Приховані, характерні для композитора коломийкові контури та рухомо-транспонуючі ладові структури. Кластерні акорди символізують дзвони з гармонічними наголосами слів. Отже, М. Скорик в останні два десятиліття розкрив себе як яскравий хоровий композитор і зробив вагомий внесок у національну традицію духовної музики.