ТРАНСЛІНГВІЗМ ТА ІНШОМОВНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ

Анотація

Мультикультурність сучасних закладів вищої освіти потребує особливого підходу до організації освітнього процесу, який розглядає багатомовність як чинник його ефективності. З огляду на це використовують англомовний термін translanguaging, який, по-перше, вживається на позначення комплексу педагогічних практик переходу від одномовних до багатомовних стратегій і, по-друге, характеризує здатність студента під час комунікації плавно переходити від однієї мови до іншої. Мета статті полягає у студіюванні лінгводидактичного феномену транслінгвізму та вивченні його ролі в іншомовній підготовці студентів в умовах мультикультурності сучасної вищої школи. У науковій розвідці застосовано такі методи: аналіз і синтез – для формулювання вихідних положень статті; вивчення, узагальнення та систематизація зарубіжних та українських першоджерел із теми дослідження. З’ясовано, що сьогодні концепція транслінгвізму виходить за межі конкретних педагогічних практик у навчанні мов, проникаючи в різні сфери освіти. Аналізована концепція передбачає пом’якшення жорстких кордонів, які традиційно будували між мовами в освітньому контексті. Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що вперше в українській педагогічній науці здійснено студіювання лінгводидактичного феномену транслігвізму. Встановлено, що рідна мова слугує корисним інструментарієм навчання іноземної мови. Транслінгвізм передбачає не просто поєднання кількох мов і культур та їх взаємодію, а радше плавне перетікання з однієї лінгвокультури в іншу, за якої студент має можливість використовувати весь свій мовний репертуар і реалізовувати особистісний потенціал. Транслінгвізм забезпечує розвиток у студентів металінгвістичного усвідомлення, що охоплює розуміння власних мовних ресурсів, сприяючи їх ефективнішому використанню. Найчастіше при цьому застосовуються такі комунікативні стратегії, як змішування та перемикання мовних кодів.