НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ: КЕЙСИ ДЛЯ РОЗВИТКУ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2410-2075-2025-20.19Ключові слова:
соціальний працівник, резилієнс, резильєнтність, навчальна практика, кейс, кейс-стадіАнотація
У статті обґрунтовано місце і роль навчальних кейсів, спрямованих на розвиток резильєнтності магістрів соціальної роботи в процесі навчальної практики. Встановлено, що потреба в розвитку резильєнтності фахівців соціальної сфери викликана об’єктивною соціальною ситуацією, притаманною сучасному українському суспільству, що характеризується високим рівнем кризовості, травматичності, нестабільності. На підставі аналізу численних наукових джерел визначено, що професійна резильєнтність соціального працівника має двояку спрямованість – на себе та на клієнта, резильєнтність якого визначає успіх чи невдачу у вирішенні його складної / кризової життєвої ситуації. Класифіковано основні ознаки резильєнтності майбутніх соціальних працівників – ментальну, емоційну, фасилітативну, ознаку самоконтролю, ознаку самоприйняття. Аналіз навчальних кейсів для магістрів соціальної роботи здійснено на базі авторського досвіду керування навчальною практикою в Житомирському державному університеті імені Івана Франка впродовж 2022–2025 рр. Пропоновані студентам для вирішення навчальні кейси представлено в дослідженні в поєднанні кількох груп: мотиваційні (сприяють формуванню у здобувачів позитивної мотивації щодо майбутньої професійної діяльності), соціально-комунікаційні (розвивають медіаторські вміння майбутніх соціальних працівників), кейси протидії професійному вигоранню (значення яких ми вбачаємо в тому, щоб запобігти вигоранню соціальних працівників, що виявляється в емоційному виснаженні, втраті зацікавлення в професії, байдужості до виконання обов’язків тощо), фасилітативні (в основі яких покладено поняття фасилітації як взаємовпливу, зумовленого соціальними контактами, що сприяють активізації групових соціально-комунікативних зв’язків, саморегуляції та самовдосконаленню соціального працівника).
Посилання
Кокун О. М., Мельничук Т. І. Резилієнс-довідник : практичний посібник. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2023. 25 с.
Лазос Г. Резільєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології. Том 3. Консультативна психологія і психотерапія. 2018. Вип. 14. С. 26–64.
Міщенко І. Б. Методична доцільність використання кейс-методу в підготовці фахівців соціальної сфери. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2008. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/3963/Mischenko.pdf?sequence=1 (дата звернення 01.04.2025).
«Не звертай уваги, і вони перестануть» не діє зовсім. Історія людини, яка пережила шкільний булінг. URL: https://bit.ua/2020/02/bullying-2/ (дата звернення 12.04.2025).
Савельчук І. Б. Підготовка соціальних працівників в інноваційному освітньому середовищі університету : монографія. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2019. 375 с.
Сейко Н., Ситняківська С., Павлик Н. Кейс-технології у білінгвальній підготовці фахівців соціальної сфери. Соціальна робота та соціальна освіта. 2021. № 2 (7). С. 240–250.
Сігова М., Морозова О. Взаємозв’язок рівня резилієнс з професійним успіхом фахівців HR. Психологія та психосоціальні інтервенції. 2020. № 3. С. 50–58.
Слозанська Г. І. Практикоорієнтованість системи професійної підготовки майбутніх соціальних працівників у вищих навчальних закладах як умова формування конкурентоспроможності майбутніх фахівців. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2014. Вип. 32. С. 177–181.
Тодорцева Ю. В. Кейс-менеджмент як метод соціальної роботи в процесі підготовки професійно мобільних майбутніх фахівців соціальної сфери. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. № 69. Т. 3. С. 133–138.
Чернобровкін В. М., Морозова О. Б. Аналіз сучасних підходів до розвитку і посилення резилієнс особистості. Технології розвитку інтелекту. 2021. № 1 (29). Т. 5. URL: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/57ea1eca-d4ac-4388-9bea-1bbc8f5b1f1a/content (дата звернення 01.04.2025).
Bonanno G. Uses and abuses of the resilience construct: Loss, trauma, and health-related adversities. Social Science and Medicine. 2012. № 74. С. 753–756.
Fletcher D. and Sarkar M. Psychological Resilience. A Review and Critique of Definitions, Concepts, and Theory. European Psychologist. 2013. URL: https://www.researchgate.net/publication/263651506_Psychological_Resilience (дата звернення 12.04.2025).
Palmiter D., Alvord M., Dorlen R. Building your resilience. American Psychological Association. 2012. URL: https://www.apa.org/topics/resilience (дата звернення 30.04.2025).
Rogers C.R. On becoming a Person. A Therapist’s View of psychotherapy. London: Constable and Company Ltd, 1993. 612 р.
Rozenberg M.B. Porozumienie bez przemocy. Warszawa: Czarna Owca, 2022. 280 s.
