ПРОБЛЕМИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У РОЗРІЗІ ПРОВІДНИХ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ: ДОСВІД ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2410-2075-2025-21.7

Ключові слова:

цифровізація, наукові підходи, ІКТ-компетентності, гібридне навчання, інфраструктура, LMS

Анотація

Мета роботи – здійснити теоретичний та порівняльний аналіз проблем цифровізації освітнього процесу в Польщі та Україні в період 2012–2022 років, зокрема визначити особливості формування ІКТ-компетентностей, розвитку інфраструктури та впровадження гібридного навчання в закладах загальної та вищої освіти в контексті реалізації релевантних наукових підходів. Застосовано системний огляд фахової літератури та аналіз державних стратегій («Cyfrowa szkoła», ZPE, DigCompEdu, «Дія.Освіта», «Цифрова адженда») за критеріями порівняння інфраструктурних показників (швидкість інтернет-покриття, кількість ПК на школу, наявність мобільних ІТ-комплектів) та рівнем сертифікації педагогів і здобувачів освіти (DigCompEdu, ECDL, «Цифрограм»). Проаналізовано результати національних досліджень (PISA Digital) та звітів МОН України й МОН Польщі. З'ясовано, що Польща застосовує централізовану модель цифровізації з чіткими стандартами ІКТ-компетентностей і системою обов’язкової сертифікації викладачів; в Україні ініціативи мають кризову природу й залежать від донорських програм, однак «Дія. Освіта» дала змогу підготувати понад 100 000 педагогів, а 85 % закладів мають доступ до LMS-платформ. Обидві країни демонструють високий рівень базової цифрової грамотності здобувачів середньої та вищої освіти (PISA Digital: +8 % від середньоєвропейського), проте спостерігається нерівномірність інтернет-покриття (до 15 % шкіл в Україні) та відсутність єдиних методичних рекомендацій щодо організації змішаного освітнього середовища. Запропоновано розробити національні стандарти цифрових компетентностей для всіх рівнів освіти, уніфікувати моделі сертифікації педагогів і здобувачів освіти, упровадити централізовані методичні платформи з готовими сценаріями гібридних курсів та забезпечити регулярний моніторинг ІТ-інфраструктури.

Посилання

Вербовський І. А., Чипорнюк В. В. Теоретичні аспекти управління якістю освіти у закладах вищої освіти. Адаптивне управління: теорія і практика. Серія «Педагогіка». 2024. Вип. 19 (37). С. 1–16. https://doi.org/10.33296/2707-0654-19(38)-24

Вербовський І. А. Ефективність цифровізації в управлінні освітніми ресурсами: аналіз та стратегії оптимізації. Академічні візії. 2024. Вип. 27. С. 1–13. https://doi.org/10.5281/zenodo.10471716

Цифрова адженда України – 2020 («Цифровий порядок денний» – 2020): проєкт. Концептуальні засади. 2016. URL: https://ucci.org.ua/uploads/files/58e78ee3c3922.pdf (дата звернення: 25.05.2025).

Bakhov I., Opolska N., Bogus M., Anishchenko V., Biryukova Y. Emergency distance education in the conditions of COVID-19 pandemic: Experience of Ukrainian universities. Education Sciences. 2021. Vol. 11. № 7. Р. 364. https://doi.org/10.3390/educsci11070364.

Górski M., Wójcik Z. Digital transformation in secondary school education in Poland: Initiatives and outcomes. Education Sciences. 2023. Vol. 13. № 2. P. 1–19. https://doi.org/10.3390/educsci13020045.

Kovalchuk I., Yaremchuk I. Digital transformation of university education in Ukraine: Trajectories of development in the conditions of new technological and economic order. Problems and Perspectives in Management. 2023. Vol. 21. № 4. P. 112–124. https://doi.org/10.21511/ppm.21(4).2023.09.

Krymska A., Chalii A., Petruk V., Kobzieva O., Tytar O. Challenges and opportunities of digital transformation in Ukrainian education. Futurity Education. 2024. Vol. 4. № 3. P. 182–199. https://doi.org/10.57125/FED.2024.09.25.11.

Ministerstwo Edukacji Narodowej. Program Cyfrowa szkoła. 2012. URL: https://www.gov.pl/web/edukacja/cyfrowa-szkola (date of access: 25.05.2025).

Parlińska M. Challenges in implementing e-learning in Polish higher education during the COVID-19 pandemic. Education and Information Technologies. 2022. Vol. 27. № 3. P. 2955–2972. https://doi.org/10.1007/s10639-021-10738-1.

Smirnova I., Pavlenko T. Ukrainian e-learning platforms for schools: Evaluation of their functionality. International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2022. Vol. 23. № 3. P. 123–145. https://doi.org/10.19173/irrodl.v23i3.5769.

Stecuła K., Wolniak R. Influence of COVID-19 Pandemic on Dissemination of Innovative E-Learning Tools in Higher Education in Poland. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity. 2022. Vol. 8. № 2. Art. 89. https://doi.org/10.3390/joitmc8020089.

Ustawa z dnia 14 grudnia 2016 r. prawo oświatowe. Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. 2017. poz. 59. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=WDU20170000059isap.sejm.gov.pl (date of access: 25.05.2025).

Wilczewski M., Gorbaniuk O., Mughan T., Wilczewska E. The effects of online learning experience during the COVID-19 pandemic on students’ satisfaction, adjustment, performance, and loyalty: Evidence from Poland. Journal of Interactive Systems. 2020. Vol. 12. № 3. P. 1–18. https://doi.org/10.32674/jis.v12i3.3930.

Yongjun Z., Anishchenko V. O., Vasylenko O. V., Iaremenko N. V., Fomin M. V. Leadership development in students as part of attitude development. International Journal of Education and Information Technologies. 2021. Vol. 15. P. 202–214. https://doi.org/10.46300/9109.2021.15.21.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-17